+38 (044) 227 09 93
+38 (044) 234 52 42
+38 (063) 526 00 05
+38 (066) 476 00 05
+38 (096) 921 00 05
[email protected]

Мы свяжемся с вами в течении 2х мин
14.02.2019

SPECIAL 301 REPORT 2019 та українські реформи інтелектуальної власності

ЮЛІЯ ШАПОВАЛОВА, КЕРІВНИК ДЕПАРТАМЕНТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Приблизно в квітні чекаємо результатів Спеціального звіту 301 за 2019 рік, що формує Офіс торгового представництва США (United States Trade Representative - USTR). За результатами такого звіту USTR може призначати країнам статус Пріоритетної Країни (PFC), якщо за результатами перевірки така країна не надає належного захисту інтелектуальній власності та не вступає в міжнародні переговори щодо його поліпшення.

Для досягнення висновків за звітом, Спеціальний підкомітет USTR 301 спиратиметься на інформацію із різних джерел, включаючи письмові коментарі громадськості з питань інтелектуальної власності у зарубіжних країнах та свідченнях на публічних слуханнях.

Після надання коментарів країн, відкритого слухання в Вашингтоні приблизно 26 квітня 2019 року USTR опублікує Спеціальний звіт 301 за 2019 рік.

У 2018 році Україна посіла почесне місце у списку Пріоритетних країн. Та й взагалі з 1998 р. Україна щорічно згадується у звіті як країна, рівень захисту прав інтелектуальної власності в якій визнається незадовільним. А у 2013 р. вона була єдиною країною в цій категорії.

Серед іншого, основними проблемами було згадано низький захист авторських прав в інтернеті, зокрема піратство в сфері кінематографії. Крім того, на момент формування звіту 2018 року, було оголошення про створення Національного офісу інтелектуальної власності, про що в звіті також був зроблений наголос.

Наразі можна зробити певні висновки стосовно здійснених реформ.

По-перше, було видано Указ Президента України «Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності», доречі про який не одноразово зазначалося у  Спеціальних звітах 301 за різні роки. Перші кроки були здійснені – проведені декілька етапів конкурсу на посаду суді. Однак на сьогодні суд досі не функціонує. Нажаль, строку утворення суду не визначено, і почне він свою роботу з дня наступного, за днем опублікування головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності в газеті «Голос України» повідомлення про початок роботи суду.

Вагомим кроком було прийняття ЗУ «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Перевагами даного закону є більш досконале врегулювання діяльності організацій колективного управління та механізмів надання послуг правовласниками щодо збору роялті.

Також було прийнято ЗУ «Про державну підтримку кінематографії в Україні», яким введено у ЗУ «Про авторське право і суміжні права» на кшталт процедурі «notice and take down» США. Процедура «notice and take down» направлена на запобігання правопорушенню авторських прав в інтернеті шляхом подання скарги. Зокрема, така процедура закріплена американським законом «Про авторське право в цифрову епоху» (Digital Millennium Copyright Act). Якщо коротко, то вона надає можливість правовласникам надіслати скаргу, якщо він вважає, що контент порушує його права. Постачальник послуги блокує такий контент та надсилає повідомлення особі, що його розмістила. В свою чергу особа, що розмістила контент, має право подати контр-повідомлення, яке обов’язково має містити твердження, що вона ознайомлення із відповідальністю за завідомо надані неправдиві відомості із наданням адреси та згоди на отримання судової повістки.
 
Щодо українського аналога – треба виконати «кілька простих кроків». Назвати порядок припинення порушень авторського права з використанням мережі інтернет легким і швидким складно. Насамперед, через деякі умови, такі як подання заяви виключно адвокатом, виконання низки формальних вимог, зокрема подання копій документів тощо, реагування постачальником послуг впродовж 48 годин та можливості його подовження. Крім того, захистити цим способом можна тільки вичерпний перелік об’єктів, а саме: аудіовізуальні твори, музичні твори, комп’ютерні програми, відеограми, фонограми, передачі (програми) організацій мовлення.

Останнім виконаним кроком можна назвати, заснування Національного офісу інтелектуальної власності, а точніше - Державна організація «Національний офіс інтелектуальної власності» - НОІВ. Наказом Мінекономрозвитку № 718 від 24.05.2018 р. про утворення державної організації «Національний офіс інтелектуальної власності» та затвердження Статуту державної організації «Національний офіс інтелектуальної власності» власне і створено цей орган. Однак його створення призвело до обурення громадськості, насамперед, через опублікований статут, в якому, якщо коротко, повноваження НОІВ полягають у зборі коштів за платні дії в сфері ІВ. При цьому відповідно до Розпорядження КМУ від 23 серпня 2016 р. № 632-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні» було передбачено створення Національного органу інтелектуальної власності.  Наразі, не відомо, чим саме займається Національний офіс інтелектуальної власності, засновником якого значиться Мінекономрозвитку.

Отже, як бачимо, деякі кроки виконані, але якість цих дій досить часто ставиться під сумнів. Часом здається, що Україна заявляє про реформи, і проходять вони тільки на папері, без суттєвих змін до всього механізму захисту інтелектуальної власності на практиці. Наприклад, покращення від реформи на практиці можна назвати такі: збільшення строку реєстрації знаків для товарів та послуг до майже двох років, відсутності атестації патентних повірених впродовж двох років, відсутність можливості в повній мірі використовувати механізм захисту авторських прав в інтернеті, відсутність у складі заявлених кандидатів на посаду судів вищого суду з питань інтелектуальної власності практиків, насамперед патентних повірених, відсутність імплементації норм Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом до українського законодавства.

Щож, чекаємо на Special 301 Report 2019 щоб знати, яким чином оцінили наші реформи в Сполучених Штатах.