+38 (044) 227 09 93
+38 (044) 234 52 42
+38 (063) 526 00 05
+38 (066) 476 00 05
+38 (096) 921 00 05
[email protected]

Мы свяжемся с вами в течении 2х мин
05.11.2019

Критерії для перевірки контрагентів

ПАРТНЕР, ДИРЕКТОР МЮК "KODEX" СТАНІСЛАВ КЛІМОВ, СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ ЛІГА ЗАКОН

У сучасному світі посягнути на безпеку бізнесу й, відповідно, зашкодити його розвитку можуть не лише сторонні особи, а й власні контрагенти. У зв‘язку з наведеним ефективність заходів, спрямованих на перевірку надійності потенційних контрагентів, є одним із найважливіших чинників нормального функціонування й розвитку будь-якого бізнесу. При цьому критеріїв для перевірки контрагентів можна виокремити безліч, однак у повсякденній договірній роботі для достовірного результату досить здійснити перевірку основних із них.

Перше, що необхідно зробити, – перевірити юридичний статус контрагента в Єдиному державному реєстрі. Додатковими інструментами для перевірки юридичного статусу є різні сервіси, наприклад CONTR AGENT тощо. Щодо юридичної особи, то важливо встановити, чи не перебуває така юридична особа в процесі реорганізації, ліквідації чи банкрутства. Адже, якщо вона перебуває в процесі реорганізації, незабаром припинить своє існування, а її права й обов‘язки перейдуть до іншої особи чи осіб, спрогнозувати надійність яких майже неможливо. У разі якщо юридична особа перебуває в процесі ліквідації, то з припиненням її існування всі її зобов‘язання будуть припинені. У зв‘язку із цим вибір указаних юридичних осіб як контрагентів є дуже ризикованим. Якщо ж такий контрагент є дуже важливим для бізнесу, то працювати з ним найкраще з повною передоплатою.

Щодо фізичної особи, то варто пересвідчитися, чи справді потенційний контрагент має статус фізичної особи – підприємця, адже оподаткування фізичних осіб і фізичних осіб – підприємців відрізняється. Так, якщо виявиться, що контрагент не має статусу фізичної особи – підприємця, вам доведеться самостійно утримувати податки з доходів, які йому виплачуватимете, і про таку особливість варто зазначити в договорі.

Крім того, ризиком до деякої міри є той факт, що потенційний контрагент – лише нещодавно зареєстрована юридична особа. У такому разі варто перевірити, чи не було припинено іншу юридичну особу з дуже схожою назвою, засновниками, юридичною адресою, видами діяльності й навіть директором. Юридична особа в будь-якому разі залишає свій слід у різних реєстрах та інших джерелах навіть після ліквідації, зміни всіх можливих реквізитів і власників. Часто трапляються ситуації, за яких недобросовісні власники юридичної особи, зіпсувавши репутацію свого бізнесу, назбиравши боргів і невиконаних зобов‘язань, просто позбавляються юридичної особи в будь-який спосіб і водночас реєструють нову юридичну особу (майже "клона"), яка під час стандартної перевірки не викликає жодних зауважень.

При цьому варто звернути увагу на те, як часто змінювалися власники компанії, її керівники, місцезнаходження й статутний капітал, адже такі часті зміни можуть свідчити, наприклад, про низьку відповідальність компанії або про те, що компанія не провадить жодної діяльності й не має активів, а статутний капітал збільшується з метою покриття операційних витрат і виплати заробітної плати.

Наступне, що необхідно перевірити, – дані щодо взяття на облік платником податку, а також чи немає в потенційного контрагента податкового боргу й податкової застави. Це можна перевірити через офіційні реєстри Державної податкової служби України (донедавна Державна фіскальна служба України), розміщені на її сайті. На вказаному сайті можна перевірити також реєстрацію контрагента платником ПДВ і платником єдиного податку. Наявність податкового боргу ускладнює можливість виконання контрагентом договірних зобов‘язань, адже контрагент не зможе розпоряджатися своїм майном без відома органів Державної податкової служби й у такому разі передусім погашатиметься податковий борг.

У разі якщо діяльність контрагента потребує дозволів і ліцензій, важливо перевірити їх наявність і актуальність.

Для перевірки юридичного статусу контрагента додатково можна попросити в нього пакет документів, однак дуже часто такі документи можуть бути застарілими або втратити свою актуальність, тому для максимальної достовірності найкращим варіантом буде здійснити пошук за  всіма реєстрами самостійно, можливо, навіть зберегти з них скриншоти.

Після перевірки юридичного статусу потенційного контрагента доцільно перевірити наявність повноважень у підписанта договору. Якщо сторона договору – юридична особа, то найчастіше підписантом є її директор. Повноваження директора визначають в установчих документах (статуті) юридичної особи та рішеннях її вищого органу.

Необхідно звернути увагу на те, чи не містять установчі документи будь-яких обмежень повноважень директора на підписання договорів. Наприклад, у статуті може бути застереження про те, що правочини на суму понад 30 тис. грн потребують схвалення вищим органом компанії. У такому разі для уникнення ризику визнання договору недійсним додатково потрібно вимагати документ, що підтверджує схвалення правочину вищим органом. Деколи обмеження повноважень
директора зазначають у рішенні вищого органу підприємства про призначення директора, тому не зайвим буде попросити в потенційного контрагента, наприклад, надати протокол рішення загальних зборів товариства про призначення директора, якщо йдеться про товариство. Крім керівника, підписантом договору також може бути будь-яка особа за довіреністю, виданою керівником компанії. При цьому варто пам‘ятати, що керівник не може передати іншій особі  більше
повноважень, аніж має сам, тож під час перевірки повноважень представника варто перевірити й повноваження керівника, який видав таку довіреність. Підпис керівника на довіреності має бути засвідчено печаткою, адже юридичні особи приватного права мають право працювати без печатки лише у випадку, коли це прямо передбачено їхнім статутом. Окрім наявності печатки, доцільно перевірити й інші реквізити довіреності, наприклад дату видачі та строк її дії. У разі якщо  підписантом договору є фізична особа чи фізична особа – підприємець, необхідно звернути увагу й на форму довіреності, адже вона повинна відповідати формі, у якій згідно із законом належить учиняти правочин. Тобто якщо договір підлягає нотаріальному посвідченню, то й довіреність має бути посвідчена нотаріально.

Після перевірки юридичного статусу потенційного контрагента й повноважень підписанта договору варто звернути увагу на судову практику. Наявні судові процеси можуть багато розповісти про потенційного контрагента і його репутацію, особливо про це можуть свідчити відкриті кримінальні справи.

Юридична особа може бути залучена до великої кількості судових процесів як позивачем, так і відповідачем. Обидва варіанти є програшними, якщо таких процесів занадто багато. Постійні судові процеси, у яких потенційний контрагент стягує заборгованість, виснажують бізнес, що не може не позначатися на можливості такого контрагента виконувати свої договірні зобов‘язання. Якщо ж судові процеси порушені проти вашого можливого контрагента, тут стає одразу зрозуміло, на що можна розраховувати в разі укладення договору з таким недобросовісним контрагентом.

Наявність же кримінальних справ повинна дуже насторожувати, адже, якщо компанія вже під наглядом правоохоронних органів (наприклад, відмивання грошей або ухилення від сплати податків), будь-які її наступні угоди, у тому числі й з вами, можуть і будуть розглядатися як такі, що спрямовані на вчинення чи приховування вчиненого злочину. Тож правоохоронні органи можуть зацікавитися вашим бізнесом та щонайменше чинитимуть перешкоди його нормальній роботі й розвитку. Згадки про вашу компанію можуть також бути в судовому реєстрі, що точно призведе до репутаційних втрат, адже контрагенти перевірятимуть і вашу компанію всіма можливими способами, у тому числі в судовому реєстрі.

Крім того, варто перевірити реєстр виконавчих проваджень і реєстр боржників щодо наявності відкритих виконавчих проваджень, у яких потенційний контрагент є боржником. Це необхідно у зв‘язку з тим, що під час відкриття виконавчого провадження про стягнення грошових коштів виконавець зазвичай накладає арешт на все майно й грошові кошти на рахунках компанії. За таких обставин здебільшого виконувати укладені договори неможливо.

Перевіривши контрагентів на всі названі критерії з відкритих реєстрів, можна звернутися до інших відкритих джерел (наприклад, до інформації, викладеної на різних сайтах, на форумах і в статтях). Однак до інформації з таких джерел варто ставитися критично, адже з великою ймовірністю вона може бути неправдивою або замовленою недобросовісними конкурентами.

Таким чином, у разі якщо потенційний контрагент пройшов указану перевірку й не виказав значних ризиків, можна в достатній мірі бути впевненим у його надійності й добросовісності.