+38 (044) 227 09 93
+38 (044) 234 52 42
+38 (063) 526 00 05
+38 (066) 476 00 05
+38 (096) 921 00 05
[email protected]

Мы свяжемся с вами в течении 2х мин
30.03.2020

Тяжкі трудові відносини: права працівника під час карантину

ВОРОШИЛОВА КАТЕРИНА, ЮРИСТ МЮК KODEX

Введення карантину по всій території України спричинило низку проблем: неможливість добиратися на роботу, надання неоплачуваної відпустки, переведення на дистанційний режим роботи, незаконні звільнення.  Карантин є необхідною мірою для забезпечення безпеки населення, проте як захиститися працівнику у разі порушення його прав зі сторони роботодавця? Розглянемо усі можливі ситуації.

Що робити працівникові, якщо фізично дібратися на роботу неможливо, але роботодавець не відпускає на карантин?

Якщо працівник відсутній на роботі більше, ніж три години поспіль, у зв’язку з тим, що транспортний рух обмежено, роботодавець не може вважати таку відсутність прогулом та звільнити працівника.  В ситуації, яка склалася в Україні, для цього немає жодних законних підстав і надалі ці звільнення можна буде оскаржити в суді. Описаний випадок, розглядається як грубе порушення трудового законодавства і до роботодавця може бути застосована стаття 172 Кримінального кодексу України, яка передбачає штраф від 34 до 51 тисячі гривень.

Які права має працівник у зв’язку з карантином?

Працівник має право написати заяву про те, що бажає працювати дистанційно. З дня опублікування набере чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв‘язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» №3275 від 29.03.2020 року (надалі – Закон). Цим Законом передбачаються зміни, зокрема у Кодекс законів про працю України та вводиться поняття «дистанційна (надомна) робота».

Законом передбачаються гарантії для працівників, які працюють дистанційно.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених Кодексом законів про працю України, для більшості працівників – це не більше 40 годин на тиждень.

Якщо працівник не домовиться з роботодавцем про інше, заробітна плата за дистанційну роботу має оплачуватися у повному обсязі та у строки, передбачені трудовим договором.

Ще один варіант – піти у щорічну відпустку, її тривалість – 24 календарні дні. Якщо працівник захворіє під час відпустки, то на час хвороби відпустка продовжується, а лікарняний підлягає оплаті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 3219 від 16.03.2020 року дозволено брати відпустку за свій рахунок на весь період карантину. Нагадаємо, що наразі карантин продовжено до 24 квітня 2020 року. Неоплачувана відпустка – це ще один можливий варіант. Для цього необхідно написати заяву, ініціатива має виходити тільки від працівника.

Як відбувається оплата лікарняного у випадку, якщо працівник захворів на коронавірус?

Період перебування в лікарні, самоізоляція зараховуються як тимчасова непрацездатність. Оформляється лікарняний лист, який оплачується. Перші п’ять днів оплачують роботодавці і сума оплати залежить від кількості відпрацьованих до цього працівником років – в середньому від 50 до 100 відсотків. З шостого дня лікарняний оплачується з фондів соціального страхування. У ситуації з коронавірусом застосовується коефіцієнт 0,5 стосовно всіх працівників, незалежно від стажу.

Чи має право роботодавець змінити посадові обов‘язки працівника або встановити для працівника неповний робочий час на період карантину?

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв‘язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» вводить до Кодексу законів про працю України поняття «гнучкий режим робочого часу».

Відповідно до Закону, гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

  1. фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатись поділ робочого дня на частини;
  2. змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
  3. час перерви для відпочинку і харчування.

Якщо встановлення гнучкого графіку роботи під час карантину вже є можливим, проте, Законом не надається право роботодавцю змінювати посадові обов’язки працівника за скороченою процедурою під час карантину.

Зміна посадових обов‘язків є зміною істотних умов праці працівника. Кодекс законів про працю передбачає такий порядок зміни істотних умов праці: прийняття рішення про зміни в організації виробництва і праці та, як наслідок, зміна істотних умов праці працівників; письмове повідомлення працівників про зміну істотних умов їх праці не пізніше, ніж за два місяці до зазначеного зміни під розпис; отримання від працівників письмової згоди на продовження роботи на змінених істотних умовах праці; і видання наказупро введення змінених умов праці після закінчення терміну, зазначеного в повідомленні про зміну істотних умов праці.

Відмова працівника від продовження роботи в умовах, що змінилися істотні умови праці є підставою для його звільнення. Тому, незважаючи на несподіваний характер карантину, роботодавець може змінити істотні умови праці працівника не раніше, ніж через два місяці після повідомлення працівника про це.

Що робити працівнику, якщо його звільнили через встановлений карантин?

В жодному разі працівнику не слід писати заяву за власним бажанням, у такому випадку, оскаржити таке звільнення буде неможливо. Якщо вас змушують це зробити – пригрозіть, що звернетеся до Державної служби з питань праці. Не дивлячись на те, що під час карантину встановлений мораторій на перевірки, проте після – перевірки ніхто не відміняв. Якщо тиск здійснюється на весь колектив, то можна поговорити з усіма співробітниками і написати роботодавцю колективне звернення.

Якщо працівник погоджується на звільнення, можна написати заяву «за згодою сторін». У цьому випадку він зможе потім отримувати допомогу по безробіттю.

Нагадаємо, що карантин не є підставою для звільнення працівника, у таких обставинах на роботодавця накладається штраф від 34 до 51 тисячі гривень. Звертайтеся у таких випадках за консультацією юриста.


Юристи МОК KODEX завжди раді допомогти.

Дзвоніть:

+38 (044) 227 09 93
+38 (044) 234 52 42
+38 (063) 526 00 05
+38 (096) 921 00 05
+38 (066) 476 00 05

Пишіть:

[email protected]