+38 (044) 227 09 93
+38 (044) 234 52 42
+38 (063) 526 00 05
+38 (066) 476 00 05
+38 (096) 921 00 05
[email protected]

Мы свяжемся с вами в течении 2х мин
18.05.2020

Навіщо було прийнято «банківський» закон?

ОЛЕНА ШЕВЧЕНКО, АДВОКАТ, ЮРИСТ МЮК KODEX

13 травня Верховною Радою України в другому читанні було прийнято «банківський» закон. Прийняття вказаного закону супроводжувалось численними обговореннями, скандалами і навіть зухвалими спробами блокування його прийняття на довгий час. Саме з метою блокування прийняття закону, народними депутатами було подано на розгляд парламенту більше 16 тисяч правок до «банківського» закону. Більше того, навіть після прийняття цього закону одним з народних депутатів було подано постанову, яка перешкоджає його підписанню головою Верховної Ради України до розгляду цієї постанови.

В народі «банківський» закон отримав назву «антиколомойського», так як його прийняття має завадити поверненню «Приватбанку» попередньому власнику, проте в дійсності він стосується всіх банків, рішення про неплатоспроможність та про ліквідацію яких були прийняті раніше та тих банків рішення щодо платоспроможності яких будуть прийняті в майбутньому.

Так, впродовж 2014-2016 років Національний банк України масово приймав рішення про визнання неплатоспроможними та ліквідацію низки українських банків. Деякі з власників цих банків вирішили оскаржити такі рішення Національного банку України в судовому порядку та через декілька років, скориставшись недосконалістю законодавства, отримали позитивні для себе рішення судів. При цьому, навіть не дотримання Національним банком України формальної процедури прийняття рішення про визнання неплатоспроможним банку, могло бути підставою для скасування такого рішення.

Таким чином, отримавши судове рішення яким скасовується рішення Національного банку України про визнання банку неплатоспроможним та про його ліквідацію, попередні власники виявили бажання повернути собі контроль над втраченими установами. Однак, враховуючи, що за роки судової тяганини держава в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплатила багатьом вкладникам таких банків гарантовану суму в розмірі до 200 тис. грн кожному, то на момент винесення рішення судів фактично вже не залишилось що повертати попереднім власникам, адже після проведених державою виплат це вже не той самий банк, що був на момент прийняття рішення про визнання його неплатоспроможним. Крім того, після проведених державою виплат вкладникам повернення таких банків попереднім власникам може завдати колосальних збитків державі. Також варто зазначити, що й на законодавчому рівні відсутній механізм повернення банків попереднім власникам. Саме з метою вирішення проблеми тих банків які «зависли в повітрі» і було розроблено «банківський» закон, адже з одного боку рішення про визнання цих банків неплатоспроможними та про їх ліквідацію скасовано, а з іншого – ліцензію на здійснення банківської діяльності у них відкликано і механізму для її повернення не існує.

Враховуючи наведену проблематику, найважливішими у прийнятому законі є норми про те, що розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, навіть у разі визнання незаконними та скасування рішень, що були підставою для її початку. Також, законом передбачено, що скасування вказаних рішень не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого рішення та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку, а також не породжує будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого рішення, крім права на відшкодування завданої шкоди. Тобто, попередні власники банків, яким вдалось довести в суді незаконність прийнятих рішень про визнання неплатоспроможними та про ліквідацію їх банків, можуть розраховувати лише на відшкодування завданої шкоди такими незаконними рішеннями. При цьому, обов’язок доказування наявності шкоди покладено саме на попередніх власників.

Отже, «банківський» закон встановлює певний баланс інтересів між власниками банків та державою, адже надає попереднім власникам банків механізм для відшкодування завданої їм шкоди, а державі – правові підстави для продовження процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку.


Юристи МОК KODEX завжди раді допомогти.

Дзвоніть:

+38 (044) 227 09 93
+38 (044) 234 52 42
+38 (063) 526 00 05
+38 (096) 921 00 05
+38 (066) 476 00 05

Пишіть:

[email protected]