23 травня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Цей закон прийнятий з метою втілення Україною плану BEPS.
Як зазначено на сайті Міністерства фінансів України «Поняття «розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування» (Base erosion and Profit Shifting – BEPS) стосується стратегій податкового планування, у яких використовують прогалини та неузгодженості у національному та міжнародному податковому законодавстві з метою штучного переміщення прибутків до територій з низьким або нульовим рівнем оподаткування, у яких економічна діяльність невелика або зовсім відсутня. Це призводить до зменшення або уникнення зобов‘язань зі сплати податку на прибуток.»
Отже, Закон прийнято з метою адаптації національного законодавства до норм Європейського Союзу.
З іншого боку, нововведення містять неоднозначні положення, що стосуються прав підприємців.
Зміни, внесені до Податкового кодексу України зазначеним законом, досить різнопланові та зачіпають багато сфер оподаткування. В цій статті хочеться звернути увагу на досить обурливу норму для підприємців.
З 01 липня 2020 набуває чинності підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України в нової редакції, згідно якої платники єдиного, що здійснюють господарську діяльність з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) НЕ звільняються від сплати земельного податку, як це було раніше.
Інші платники єдиного податку 1-3 груп, що використовують земельну ділянку для провадження господарської діяльності, звільняються від сплати земельного податку.
Наприклад, ви є фізичною особою-підприємцем на 3 групі оподаткування та маєте земельну ділянку у власності , на якій розташоване кафе. Ви не сплачуєте земельний податок в тому разі, якщо самі здійснюєте підприємницьку діяльність в цьому кафе, а якщо ви здаєте його в оренду, то ви вже зобов’язані сплачувати земельний податок.
На наш погляд, ця норма є дискримінаційною по відношенню до підприємців, які здійснюють певний вид діяльності.
Крім того, це порушує сам принцип єдиного податку. Оскільки за своєю правовою природою єдиний податок вже містить в собі інші податки.
Радимо платникам єдиного податку, що здають в оренду земельні ділянки або нерухомість на них, звернутися з запитом на надання індивідуальної податкової консультації з цього питання. На жаль, відповідь передбачувана, але її можливо буде оскаржити у суді.
Кодекс адміністративного судочинства України надає можливість оскаржити нормативно-правовий акт з підстав його невідповідності Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Підставою для оскарження, є дискримінаційний характер зазначеної норми. При цьому стаття 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Україною 17.07.1997 року забороняє дискримінацію за будь-якою ознакою.
В цілому бізнес незадоволений багатьма нормами нового закону настільки, що звернувся до президента з проханням накласти вето на нього.
Дія нової норми щодо сплати земельного податку може призвести до того, що підприємці будуть укладати удавані правочини. Наприклад, замість договору оренди – договір про співпрацю або інший договір з метою «замаскувати» орендні правовідносини під інші та не сплачувати податок.
Юристи МОК KODEX завжди раді допомогти.
Дзвоніть:
+38 (044) 227 09 93
+38 (044) 234 52 42
+38 (063) 526 00 05
+38 (096) 921 00 05
+38 (066) 476 00 05
Пишіть:
[email protected]