+38 (044) 227 09 93
+38 (044) 234 52 42
+38 (063) 526 00 05
+38 (066) 476 00 05
+38 (096) 921 00 05
[email protected]

Ми зв'яжемося з вами протягом 2х хвилин
28.12.2017

Великі проблеми розгляду малозначних спорів або як не стати жертвою судового свавілля?

НОВИМ ЦИВІЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ ПЕРЕДБАЧЕНО ВВЕДЕННЯ НОВОГО ДЛЯ НАШОЇ КРАЇНИ ВИДУ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ – СПРОЩЕНОГО ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ.

З 15 грудня 2017 року набувають чинності одразу  три нових кодекси, які регулюють процеси розгляду судових справ в господарських, адміністративних та цивільних судах України.

Пересічні громадяни здебільшого стикаються з розглядом спорів в судах загальної юрисдикції. Розгляд спорів в таких судах відбувається  за правилами встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.

Наголосимо, що таке провадження може проводитись тільки щодо певних категорій справ, а саме: малозначних справ та тих, що виникають з трудових відносин.

Що ж  вкладає законодавець в визначення поняття малозначних справ. За правилами Цивільного процесуального кодексу України малозначними є наступні справи:

  • справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогоднішній день ця сума становить 1762,00 х 100 = 176200,00 гривень);
  • справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Принциповою різницею між розглядом позову в загальному порядку та в спрощеному порядку є те, що  суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними  у справі матеріалами. Також розгляд  справи у порядку спрощеного позовного провадження  проводиться без проведення підготовчого засідання та не пізніше 30 днів з дня відкриття провадження, тобто два рази швидше, ніж в загальному позовному провадженні.

Є звичайно і ложка дьогтю в цій бочці меду. Це на сам перед, норма  ЦПК України, яка закріплює, що у порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, які не можуть бути розглянути в порядку спрощеного провадження.

Не можуть бути розглянути в порядку спрощеного провадження справи у наступних спорах:

  • що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів  та поділ майна подружжя;
  • щодо спадкування;
  • щодо приватизації державного житлового фонду;
  • щодо визнання необґрунтованим активів;
  • в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів  прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогоднішній день ця сума становить 1762,00 х 100 = 881000,00 гривень).

Дуже неоднозначним є той факт, що при вирішені питання про малозначність справи, суд може використовувати  суб’єктивні оціночні поняття та визнавати справу малозначною на власний розсуд.

Вказане може призвести до того, що будь яка справа з ціною позову менше ніж 881000,00 гривень  може бути розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними  у справі матеріалами. До того ж судові рішення в малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню!

Це звісно дозволить позбутися  зайвої завантаженості для суддів Верховного суду, але як бути пересічним громадянам права яких порушені та для яких суми до 881000,00 гривень   є зовсім не малозначними.

Такі особи можуть все ж таки звернутися до Верховного суду з проханням розглянути справу в касаційному порядку та суд може піти їм на зустріч в свою чергу, якщо:

  • касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
  • особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
  • справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
  • суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Як можна побачити, дуже багато  оціночних  категорій під час вирішення  можливості розгляду  справи в порядку спрощеного провадження та подальшого оскарження рішення  в касаційному порядку. Це в свою чергу буде сприяти  розвитку корупційної складової в судовому корпусі.

До того ж, постає питання чи не є заборона оскарження рішень щодо малозначних спорів  в касаційному порядку, порушенням конституційних прав громадян на судовий захист?

Для отримання юридичної консультації з питань захисту у суді або для термінової юридичної допомоги,  звертайтесь за тел.:

+380 (44) 227 09 93