На тлі цієї активності непомітно підкрадається ювілейний - десятий рік існування проблеми валютних кредитів. Дане питання, незважаючи на різні пропозиції варіантів його рішення, все ще не вирішене. Створюється враження, що по відношенню до позичальників, держава і банківська система зайняли досить просту позицію - «не треба було брати кредит у валюті».
Спроби виробити прийнятне рішення проблеми успіхом не увінчалися - законодавчі ініціативи так і залишилися ініціативами. Як результат - банки мають можливість отримати мало не одночасно кілька рішень про стягнення з боржника суми боргу, штрафних санкцій тощо - як в грошовому вираженні, так і шляхом звернення стягнення на предмет застави. Якщо проаналізувати реєстр судових рішень, то можна знайти масу прикладів, коли з одного й того ж кредитного зобов‘язання є кілька рішень на користь банку про стягнення.
Дана ситуація не залишилася без уваги групи народних депутатів, якими в кінці минулого тижня внесений Проект Закону про відновлення довіри споживачів кредитних послуг - фізичних осіб до банківської системи України (проект 6721).
Розглянутий законопроект пропонує:
- обов‘язкову реструктуризацію банками невиконаних зобов‘язань за кредитними договорами в іноземній валюті протягом 1 місяця за письмовою заявою громадянина України;
- реструктуризації підлягають всі кредити, отримані позичальниками для споживчих цілей і підприємцями для придбання майна та розширення бізнесу без обмеження суми заборгованості;
- кредит, за яким права продані колекторам, виконується позичальником або поручителем за ціною такого продажу;
- конвертація кредитів за офіційним курсом НБУ на день укладення кредитного договору. Курсова різниця списується банками, як і прострочені відсотки за користування кредитом та нараховані штрафні санкції;
- процентна ставка за користування кредитом після реструктуризації не передбачається;
- якщо в результаті перерахунку сплачених платежів за зобов‘язаннями, зроблених позичальниками буде встановлена переплата, банки зобов‘язані повернути надлишок;
- якщо в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки, його вартість не покриває розмір заборгованості, неоплачені зобов‘язання вважаються погашеними.
Цей вселяючий надії список далеко неповний перелік запропонованих змін. З огляду на можливий економічний ефект для банківської системи, в разі його прийняття в тому вигляді, в якому він зараз внесений до ВРУ, даний законопроект, швидше за все, чекає доля попередніх - забуття.
З огляду на це, позичальникам і поручителям по банківським кредитам, не варто покладати особливих надій на законопроект №6721. Кращим рішенням буде звернення за юридичною допомогою у врегулюванні кредитних проблем будь-то в судовому або позасудовому порядку.
Для отримання юридичної консультації, звертайтесь по тел. +380 (44) 227 09 93
